здобич

здобич
[здо/биеч]
-ч'і, ор. -ч':у

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "здобич" в других словарях:

  • здобич — і, ж. 1) Добуте, захоплене і т. ін. на полюванні, у бою, з надр землі тощо. 2) Те, що є предметом полювання, ловлі, захвату і т. ін.; жертва. 3) розм. Те саме, що здобуття …   Український тлумачний словник

  • здобич — (те, що добуте, захоплене на полюванні, у бою, з надр землі тощо), пожива, роздобуток …   Словник синонімів української мови

  • здобич — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • користі — здобич …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • луп — здобич, трофеї; грабіж, пограбування …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • чатувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. і неперех., кого, що, біля кого – чого, над ким – чим.Охороняти когось або щось. || неперех. Стояти на варті; вартувати, стерегти. || Стояти, сидіти і т. ін. біля когось, чогось, оберігаючи його спокій або стежачи за… …   Український тлумачний словник

  • добича — рідко до/бич, і, ж., розм. Те саме, що здобич 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • дуван — у, ч. 1) іст. У тюркомовних країнах – здобич на її поділ. 2) Відкрите підвищене місце …   Український тлумачний словник

  • дуванити — ню, ниш, діал. Полювати, ділити здобич …   Український тлумачний словник

  • здоба — и, ж. 1) діал. Здобич. 2) збірн. Вироби зі здобного тіста …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»